У зустрічі взяли участь заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, члени ВРП Оксана Блажівська, Олег Прудивус, Світлана Шелест, Тетяна Розваляєва, Віктор Матвійчук, Сергій Болотін, Інна Плахтій, почесний Президент Венеційської комісії Ганна Сухоцька, експерти та члени Венеційської комісії Ніколае Есану, Мартін Кайєр, Шнутц Рудолф Дурр та Герхард Райснер.

Як відомо, 15 березня 2021 року Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков звернувся до  Венеційської комісії із запитом стосовно термінового отримання висновків щодо проєкту вказаного Закону.

23 лютого 2021 року Вища рада правосуддя затвердила консультативний висновок, яким не підтримала законопроєкт № 5068 з огляду на наявність у ньому низки норм, які суперечать Конституції України, та висловила зауваження як концептуального характеру, так і щодо дотримання вимог нормотворчої техніки.  

Законопроєктом пропонується внести зміни до законів України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про Вищу раду правосуддя» і визначити повноваження, порядок утворення та діяльності Етичної ради, яка встановлюватиме відповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності; визначити конкурсні засади добору кандидатів для здійснення відповідним органом обрання (призначення) члена Вищої ради правосуддя. Законопроєктом передбачено здійснення Етичною радою оцінювання відповідності критеріям професійної етики та доброчесності діючих членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду).

ВРП наголошує, що постійно реагує на закиди щодо недоброчесності та  підтримує необхідність процедур перевірки на доброчесність.

Поряд з тим термін «доброчесність» має бути чітко визначений у законодавстві. Зокрема, практика Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не дає можливості стверджувати, що такий термін був чітко визначений під час його використання ВККСУ у своїй діяльності. Відповідно, підіймаючи питання доброчесності необхідно визначитись з обсягом вимог щодо такого терміну.

Оскільки члени ВРП та судді подають декларацію доброчесності, то такий термін мав би охоплювати оцінку певних обставин. Поряд з тим вказаний законопроєкт такого визначення не містить.

Щодо створення Етичної ради ВРП наголошує, що функціонування такого органу має відповідати вимогам чинного законодавства. Зокрема положеннями Закону № 193-ІХ та рішеннями Конституційного Суду України було визначено, що орган, який не має конституційної основи (не передбачений Конституцією) не може мати конкретних повноважень оцінки діяльності членів ВРП.

Крім того, процедура відсторонення члена ВРП, передбачена вказаним законопроєктом, містить норми, які не узгоджуються з чинним законодавством та мають обвинувальний ухил.

Так, пропонується за поданням Етичної комісії в разі оголошення негативних висновків припиняти повноваження членів ВРП до винесення рішення суб’єктом його призначення.

Вказана процедура є аналогічною процедурі притягнення його до кримінальної відповідальності.

Не маючи конституційної основи, Етична рада не може визначати належних чи не належних кандидатів обрано та обмежувати дискреційні повноваження органів професійної юридичної спільноти.

Оскільки ВРП є повноважною у складі 15 членів, а наразі працює 17 членів ВРП, відсторонення трьох членів ВРП і необхідність значного часу для призначення нових членів Ради матиме наслідком втрату повноважень ВРП, що за умов відсутності діючого складу ВККСУ повністю зупинить роботу судової влади. Зокрема, зупиненими будуть кадрові та дисциплінарні процедури щодо суддів. Це буде означати неспроможність держави виконувати свою функцію.

За результатами обговорення позиція ВРП не зустріла заперечень. Було запропоновано направити обґрунтування на підтвердження своєї позиції представникам Венеційської комісії. 

Вища рада правосуддя