Протидія використанню стратегічних позовів проти участі громадськості (SLAPPs), ухвалення нових європейських стандартів, що регулюють питання SLAPPs, і наближення українського законодавства до цих стандартів – ці питання були у фокусі уваги суддів Верховного Суду та представників Ради Європи на двосторонній зустрічі.

На початку 2024 року Рада Європи ухвалила нові європейські стандарти, що регулюють питання SLAPPs. Ідеться про Рекомендацію Ради Європи CM/Rec(2024)2 і Директиву (ЄС) 2024/1069 Європейського парламенту та Ради про захист осіб, які беруть участь у громадській діяльності, від очевидно безпідставних позовів або зловживань судовими процесами.

Учасники зустрічі обговорили питання щодо стратегічних позовів у частині процесуального законодавства в цивільних, адміністративних та кримінальних справах, а також справах проти медіа та журналістів.

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк зауважив, що Україна після Революції Гідності удосконалила стандарти щодо свободи слова. І навіть у такий важкий час, як зараз, уряд, парламент і судова влада намагаються захистити свободу слова в Україні. Дуже важливо відрізняти свободу слова і вільну журналістику від пропаганди та дезінформації. Розроблення додаткових рекомендацій РЄ, безумовно, матиме позитивний результат для України, яка рухається до членства у Європейському Союзі.

Міжнародна експертка Ради Європи Флютура Кусарі наголосила, що Україна в контексті реалізації проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» стала першою країною, яка офіційно почала національну кампанію. Ця зустріч необхідна для того, щоб визначитися з тим, наскільки українська система наближена до європейських стандартів. Експертка додала, що в деяких країнах ради суддів прийняли програми, відповідно до яких пріоритет надається розгляду справ, що стосуються журналістів.

Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат, розмірковуючи про SLAPPs, зауважив, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові. На це неодноразово звертав увагу касаційний суд.

Суддя акцентував на тому, що у справі «ТОВ Мемо проти Росії» (№ 2840/10) від 16 червня 2022 року ЄСПЛ при розгляді заяви врахував коментар Комісара Ради Європи з прав людини від 27 жовтня 2020 року «Час діяти проти SLAPPs», у якому останній зазначив, що метою подібних позовів є не виграш справи, а відволікання часу та енергії задля придушення законної критики. Заявники таких позовів, як правило, більше зацікавлені в самому процесі, ніж у результаті справи. При цьому необхідно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. У разі встановлення факту зловживання процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Суддя нагадав, що Об'єднана палата КЦС ВС з 2019 року послідовна в тому, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, тому такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватноправовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про захист честі, гідності та ділової репутації не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками для мети, що суперечить або ж не узгоджується із завданням цивільного судочинства. Доповідач також зазначив, що на розгляді Верховного Суду перебувала справа за позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, пред’явленим до екологічної природоохоронної організації та її учасників, у якій суд касаційної інстанції вирішував процесуальне питання щодо правонаступництва та чи спадкується обов’язок компенсувати моральну шкоду і судові витрати.

Також у зустрічі взяли участь суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Світлана Яковлєва, секретар Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Білик, програмна менеджерка проєкту «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» Лейла Жданова, медіаюрист Роман Васильняк і начальник відділу міжнародного співробітництва Ліна Губар.

Верховний Суд