Суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва – Тихоновою Наталею Станіславівною закінчено розгляд цивільної справи та ухвалено рішення про позбавлення батьківських прав громадянина З., 1986 року народження відносно його неповнолітньої дитини.

Так, відповідно до рішення суду в  травні 2017 року позивачка звернулась до суду з позовом до З. про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Свої вимоги мотивувала тим, що вона та відповідач є батьками малолітньої Каріни, 2006 р.н. В 2010 році шлюб між сторонами було розірвано. З моменту розірвання шлюбу між сторонами відповідач практично не цікавився життям дитини.  На теперішній час відповідач відбуває покарання у виправній колонії. Здоров’ям дитини відповідач не цікавиться, вихованням не займається, жодної матеріальної допомоги на її утримання не надає.  

 Посилаючись на вищевикладене, позивачка просить суд позбавити З.,  батьківських прав відносно доньки та стягувати з відповідача щомісячно аліменти на її користь на утримання малолітньої доньки Каріни, в розмірі ¼ частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред’явлення позову та досягнення нею повноліття, судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому порядку.

Представник органу опіки та піклування служби у справах дітей Адміністрації Інгульського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради вважала позов таким, що підлягає задоволенню.

Позивачка та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 23.05.2005. Сторони мають малолітню доньку – Каріну, 2006 р.н. 

Відповідно до Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.09.2010 шлюб між  сторонами було розірвано.

Згідно Довідки виданої СКП «Гуртожиток» малолітня Каріна, проживає разом з матір’ю.

Згідно Характеристики складеної  Комбінатом громадського харчування ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» вбачається, що позивачка працює на підприємстві кухарем з 03.06.2004. За весь час роботи зарекомендувала себе як ініціативний, відповідальний та надійний спеціаліст. Позивачка користується  повагою та великою симпатією в колективі. Самостійно виховує доньку Каріну, уважно ставиться до її навчання та оздоровлення.

Відповідно до Довідки виданої ПП Вовченко Л.С., вбачається, що малолітня відвідує курси іноземної мови «Магістр» з вересні 2014 року.

Відповідно до Повідомлення НВК «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітній  навчальний заклад І ступеня від 14.10.2016 Каріна навчалась в закладі з 2012 по 2016 роки. Протягом всього вказаного часу її вихованням займалась її мати. Батько дівчинки жодного разу до школи не навідався, не відвідував батьківських зборів. Жодним чином не цікавився успіхами доньки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Звільнившись з місць позбавлення волі, відповідач не спілкувався із донькою, допомоги матеріальної не надавав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України  мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню дитини.

Відповідно до Висновку про позбавлення громадянина  батьківських прав, Орган опіки і піклування виконкому Миколаївської міської ради вважає  за доцільне позбавити батьківських прав З. відносно Каріни Валентинівни, 2006 р.н.

Враховуючи вищевикладене та дослідивши надані докази в сукупності,  суд прийшов до висновку, що відповідач свідомо ухилявся від виховання, спілкування та надання матеріальної допомоги доньці, отже позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Заочне рішення суду відправлено до Єдиного Державного Реєстру Судових Рішень.

Зазначимо, що рішення суду ще не набрало чинності.

За повідомленням прес-служби суду